МЕГА маркетплейс Кропоткин MDMA Molly

Братцы и сестрицы, привет всем из моего чумового гоп хайвэя! Сегодня я решил поделиться со всеми вами моими приключениями в мире наркотиков и скучной подработки продавцом. Открывайте шире свои глаза и готовьтесь к путешествию в чертовски красочную и жесткую реальность моей жизни. Все началось, когда я решил зайти на темную сторону. Закладки, хэш и джей стали частью моего безумного мира. Каждый раз, когда я попадался на вмазку, я ощущал поток эмоций, который заставлял меня забыть обо всем на свете. Мои друзья и я стали настоящей командой наркоманов, которая всегда была в поиске новых приключений. Но чтобы можно было позволить себе такую роскошь, я подрабатывал скучным продавцом. Работа не была самой интересной, но она приносила мне немного живых денег и нужное покрытие для моих сделок. Все это время я носил в кармане свою нелегальную добычу - закладки моего собственного ассортимента. Один из самых популярных товаров, которые я продавал, был хэш. Чтобы привлечь больше клиентов, я создал свой уникальный бренд - "ХэшЭкспресс". Многие наши покупатели были постоянными клиентами, и им нравилась наша качественная продукция. Я всегда давал вмазку своим клиентам и старался поддерживать дружеские отношения с ними. Но, конечно же, этот мир был полон опасностей и рисков. Однажды, когда я отправился на сделку, меня схватили в плен. Угрозы, пытки, всё это мне пришлось пережить, чтобы спасти себя и своих товарищей. Мои сокурсники по наркотическому пути решили не предавать меня и собрали выкуп. Я благодарен им до сих пор за этот поступок. Они продолжали разрабатывать свои хитрости и способы получения наркотиков. Кто-то искал фенамин, кто-то пытался развить свой собственный бизнес с продажей конопли. Мы были неразлучной командой, которая шабила дым и мечтала о больших деньгах. Жизнь наркомана гопника - это дикий микс из безумия и риска. Мы постоянно находились на грани закона, но это было нашим выбором. Мы знали, что падение может быть р f tem, но выбрали это приключение, чтобы испытать драйв и свободу. Теперь, когда я оглядываюсь на все это время, я задумываюсь о своей жизни и о том, какие ошибки делал. Наркотики стали моим способом ухода от реальности, но я понимаю, что это было только временно. Постепенно, я стал осознавать, что нужно менять свою жизнь. Сегодня я уже не являюсь наркоманом и отказался от гопнычества. Я начал строить новую жизнь и нашел себя в другой сфере. Быть продавцом наркотиков и борзеть на улицах - это прошлое, которое я оставил позади. Так что, друзья, не попадайтесь на вмазки, не теряйте свои мечты и не бросайтесь на опасность ради быстрого иллюзорного удовольствия. Жизнь - это не фильм, а реальность, и каждый из нас способен найти свое счастье и свой путь к успеху. Все в ваших руках, просто верьте в себя и идите вперед!

Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА. Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт! — Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу! Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє. — Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся. Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте. Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово! Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено. Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах. Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято. Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу. Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою. — Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй. Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас! На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи. Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику. Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний. Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну. Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання. Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це. Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно! А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу. Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці. Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т